Нещодавно Китайський фінансовий дослідницький інститут опублікував дослідницький звіт, який спонукає до роздумів. У звіті було проведено порівняльний аналіз рівня споживання в Китаї та таких країнах, як США, Японія, Німеччина, Франція та Мексика з точки зору обсягу споживчих товарів, що призвело до вражаючого висновку: фактичний рівень споживання в Китаї може бути серйозно занижений.

Звіт вказує на те, що традиційні методи вимірювання рівня споживання можуть мати систематичні помилки, що призводить до неправильного оцінювання споживчої спроможності Китаю. Порівнюючи кілька ключових показників, дослідження виявило, що Китай у багатьох аспектах вже наблизився або перевищив деякі розвинуті країни:

По-перше, споживання білка на душу населення в Китаї вже перевищує показники країн-опонентів, що відображає значне покращення в структурі харчування населення. По-друге, хоча в кількості автомобілів на душу населення Китай все ще відстає від розвинених країн, це відставання не таке велике, як можна було б уявити. Що ще важливіше, за тривалістю освіти на душу населення Китай уже практично досяг рівня цих країн, що демонструє величезний прогрес у поширенні освіти.

У показнику середньої тривалості життя Китай не лише перевищує США та Мексику, але й вже наблизився до рівня Франції та Німеччини, що підкреслює значні результати системи охорони здоров'я та медичного обслуговування.

Висновки, зроблені в дослідженні, викликають глибокі роздуми: фактичний рівень споживання на душу населення в Китаї може бути значно вищим, ніж показує поточна статистика. Конкретно, рівень споживання в Китаї вже досяг 40%-50% від рівнів основних розвинених країн, таких як Японія, Німеччина, Франція та США, а не 20%-30%, як вважалося раніше. Іншими словами, фактична споживча здатність Китаю може бути приблизно вдвічі вищою, ніж показують дані поточної статистики.

Цей звіт надає нам зовсім новий погляд на досягнення економічного розвитку Китаю. Він не тільки ставить під сумнів традиційні методи вимірювання рівня споживання, але й надає цінні посилання для розуміння реального стану економіки Китаю. Однак ми також повинні усвідомлювати, що, незважаючи на значний прогрес у певних сферах, Китаю ще доведеться пройти довгий шлях у загальному економічному розвитку та підвищенні рівня життя населення.

У майбутньому, як точніше виміряти та оцінити рівень споживання в країні, а також як на цій основі розробити більш цілеспрямовану економічну політику, стане важливою темою для глибокого обговорення економістів та розробників політики.